Відгуки користувачів

Були в Equides на весіллі друзів. Дуже сподобалася територія, все зелене та доглянуте. Ресторан атмосферний, кухня смачна, особливо сподобалося м’ясо на грилі. Із задоволенням приїдемо ще!

Орендували будиночок в комплексі Equides і в захваті! Тут є все для повноцінного відпочинку, навіть не забули про дітей. Нас приємно вразив дитячий клуб розваг звідки ми потім ледь забрали нашу доньку)

Хочу залишити відгук про комплекс «Застава», де ми святкували день народження моєї подруги. Сам комплекс дуже гарний, атмосфера чудова, територія приємна, і спочатку враження були виключно позитивні. Але те, що сталося під час виселення, повністю зіпсувало наше враження і залишило величезне обурення.

Під час виселення я, на жаль, забула в номері дві золоті каблучки, які залишила на тумбочці. Від’їхавши приблизно 3 кілометри, я згадала про прикраси й одразу повернулася до комплексу.

Я прибігла на рецепцію та запитала працівників, чи не приносили з номера мої прикраси. Відповідь була: «Ні, нічого не приносили».

Ми піднялися в номер — на тумбочці каблучок уже не було. Ніхто нічого не бачив, ніхто нічого не знав.

Далі почалося взагалі незрозуміле… Нам запропонували перевірити наші власні речі. Ми разом із працівниками комплексу тричі передивлялися наші речі, ніби це ми мали доводити, що не забрали самі свої прикраси! 🤬

Ми одразу попросили переглянути записи камер відеоспостереження. І що ви думаєте? Чотири години ми чекали начальника служби безпеки, але записи нам так і не показали!

Особливо обурило те, що працівники комплексу почали натякати, а подекуди й прямо говорити, що прикраси могли забрати наші друзі. При цьому наші друзі взагалі не заходили до номера! І це, як нам сказали, було видно на камерах.

То як можна робити такі припущення та звинувачувати людей, не маючи жодних доказів?!

Ми навіть запропонували пройти перевірку на детекторі брехні працівниці, яка приймала номер, а також покоївці, яка прибирала. Ми не звинувачуємо конкретну людину — ми хотіли розібратися та знайти правду.

Але складається враження, що ніхто особливо не був зацікавлений у тому, щоб реально розібратися в ситуації.

Найбільше розчарувало те, що власниця комплексу — приємна людина, але навіть вона фактично не змогла або не захотіла зробити достатньо для вирішення цієї ситуації.

Ми не вимагали неможливого. Ми хотіли лише одного — об’єктивного розслідування та нормального ставлення до ситуації.

Якщо в номері після виселення залишилися золоті прикраси, а людина повернулася буквально через кілька хвилин, природно виникає питання: хто після виселення заходив до номера, хто приймав номер, хто прибирав і що відбувалося в цей проміжок часу?

І чому, замість того щоб спокійно встановити факти, ми чули припущення про друзів та перевіряли власні сумки по кілька разів?

Мені дуже прикро це писати, але після цієї ситуації я не можу рекомендувати «Заставу» як місце, де можна бути абсолютно спокійним за свої особисті речі.

Гарний комплекс і приємна атмосфера — це добре. Але ставлення до гостя, коли виникає серйозна проблема, показує набагато більше.

Дві золоті каблучки — це не просто речі. Це мої особисті прикраси, які я залишила у номері. І я досі не можу зрозуміти: невже так складно було нормально перевірити камери, встановити, хто заходив до номера після нашого виїзду, і допомогти гостю розібратися в ситуації?

Для мене це величезне розчарування. 😡🤬
P.S.
Я неодноразово повторювала працівникам: так, я винна, що забула свої каблучки в номері. Я цього не заперечую! Але те, що людина щось випадково забула, не означає, що цю річ можна просто привласнити.

З кожним може трапитися — поспішала, залишила прикраси на тумбочці й згадала буквально через кілька кілометрів.
Але наскільки ж прикро усвідомлювати, що чужа річ так швидко може стати для когось «нічиєю»… 😔

Я б зрозуміла будь-яку помилку, але очікувала хоча б чесності, порядності та бажання допомогти знайти мої речі.
Забути — моя помилка. Привласнити знайдене — зовсім інша річ. І саме це найбільше болить і обурює. 🤬

P.S. 2

І це я вже мовчу про те, що на наволочці була величезна пляма, яку ми побачили в номері. Чомусь тоді я не стала робити зауваження і псувати собі настрій, бо загалом хотілося просто відпочити й насолодитися святкуванням.

А тепер, після всього, що сталося з моїми каблучками, мимоволі думаєш: можливо, варто було звертати увагу на кожну деталь і одразу говорити про все, що не відповідає нормальному рівню обслуговування.

Я не хотіла конфлікту, не хотіла псувати комусь день і навіть зараз не хочу безпідставно звинувачувати конкретних людей. Але ставлення до ситуації з моїми прикрасами залишило настільки неприємний осад, що мовчати про це просто не можу.

Я до останнього не хотіла виносити цю неприємну ситуацію на загал. Дала керівникам комплексу «Застава» достатньо часу та можливість розв’язати питання щодо моїх зниклих каблучок без розголосу й публічних відгуків.

Я не вимагала неможливого — лише людського ставлення, розуміння та щирого бажання розібратися в ситуації. Так, я визнаю, що сама проявила необережність і забула свої каблучки. Але це зовсім не означає, що чужа річ може безслідно зникнути, бути привласнена кимось або що ситуацію можна просто проігнорувати.

З кожним може трапитися подібне. Особливо прикро, коли ти одразу повідомляєш про проблему, пояснюєш ситуацію, даєш можливість усе вирішити мирно й без розголосу, а у відповідь отримуєш байдужість та повне ігнорування.

Саме тому тепер я залишаю свій відгук публічно. Не заради скандалу чи конфлікту, а тому, що мовчати вважаю неправильним. Можливо, мій досвід змусить інших бути уважнішими до своїх речей і добре замислитися, перш ніж залишати їх у цьому комплексі.

P.S. Найбільше мене обурює те, що я неодноразово чесно говорила: «Так, я винна в тому, що забула каблучки». Але визнати свою необережність — зовсім не означає погодитися з тим, що чужа річ може так швидко зникнути, а ситуація залишиться без належної реакції та бодай якогось бажання її з’ясувати.

Я до останнього сподівалася на порядність, розуміння та людське ставлення. На жаль, цього не сталося. Саме тому вирішила поділитися своєю історією публічно.

Його немає, воно висохло років 50 тому, якщо не більше

Святкували наше весілля в Equides Club і це було просто як у казці! Локація для виїзної церемонії біля води неймовірно красива, фотографії вийшли просто фантастичними! Бенкетний зал стильний, місця вистачило для всіх гостей і для танцполу. Меню і подача вразили всіх: естетично, дуже смачно, все подавали вчасно. Величезна подяка бенкетному менеджеру за чітку організацію - все пройшло ідеально!

Хочу залишити відгук про свій досвід, щоб інші люди знали, чого очікувати.

Будиночок ми забронювали майже за місяць до відпочинку на 3 дні. За день до заїзду я спеціально зателефонувала власнику, щоб уточнити, чи все в силі. Мені підтвердили бронювання і сказали приїжджати без хвилювань.

У день заїзду ми приїхали, заселилися, розклали речі. Приїхали трохи раніше, тому просто сиділи й чекали. Приблизно через пів години власник повідомив, що нам потрібно терміново звільнити будиночок, бо незабаром приїде компанія з 20 людей, і йому ніде їх розмістити.

Ми не хотіли влаштовувати конфлікт, тому погодилися переїхати. Усю дорогу нам розповідали, що на іншій локації навіть краще, хоча ми бронювали зовсім інше місце . При цьому вартість проживання залишилася такою ж, хоча це був уже зовсім інший варіант, який ми не обирали.

Найбільше обурює не сам переїзд, а ставлення. Складається враження, що якщо з’являються вигідніші клієнти, то про попередні домовленості просто забувають. Такого сервісу ще не зустрічали.

На жаль, залишилися дуже неприємні враження.

Якщо ви плануєте тут відпочинок, будьте готові до того, що навіть підтверджене бронювання не гарантує, що ви житимете саме там,де обрали. Для нас це повна неповага до гостей, і вдруге ми сюди точно не повернемося.

Кожен рік відпочиваємо на базі Печера. Комфортні умови проживання, доступні ціни, шикарна територія з басейнами, альтанками, зеленою зоною. Чуйний , кваліфікований персонал і прекрасне обслуговування. Смачна і різноманітна кухня. Вас порадують неймовірні краєвиди місцевості, яку заслужено називають українською Швейцарією! Не залишать байдужими і історичні місця: млин Потоцьких, канали, парк, усипальниця, кожен камінь тут дихає історією. Все це розташовано біля бази відпочинку, тобто можна добратися пішим ходом. Хто захоче потрапити у справжнє природне джакузі на порогах , пройде мальовничим берегом метрів 500 і отримає справжній кайф! Любителі риболовлі спустяться від бази 50 метрів і знайдуть цікаві місця для вудіння риби на вудку чи спінінг. Хто сюди приїде хоч раз, стане справжнім поціновувачем поєднання комфорту, історії і прекрасної подільської природи!

Все сподобалось, басейн хороший, теплий, гарна територія. Єдиний мінус,що немає окремо місць для куріння. Палять скрізь - на лежаках,біля басейну,за столиками. Чому всі люди і діти мають цим дихати?

Райшток це лісова стежка і не служить для сплаву. Де ви коло Забутого найшли ще одне озеро за 100 м?

Щиро НЕ РЕКОМЕНДУЮ!!!
Вода смердюча і брудна
І ще, обманють людей - сьогодні понеділок, а вони рахують як свято, і беруть за вхід по ціні вихідного/святкового дня, бо жарко і багато людей їдуть, вважаю це обманом, не рекомендую

Водойма грязна і смердюча !!!!!!

21.06.2026, тобто сьогодні, поїхали на Ясниський карєр і тут така несподіванка - мало того, що в заторі стояли з півгодини, то недоїхавши метрів 700 вирішили, що пішки буде швидше, і виявилося, що з пішоходів за вхід 500грн!!! звичайно, що на таке ми не розраховували, бо минулого року з машини 200грн, а пішоходи безкоштовно. Тому розвернулися і гарно відпочили в Суховолі.

Сильно розчаровані , ціна і якість номерів просто немає слів , антисанітарія, шафа точно не для відпочиваючих , а як склад . Єдиний плюс що дівчатка всі привітні

Прочитала інформацію про Діброву, подивилась фото і вирішила в гарну травневу неділю відпочити з дітьми в дендропарку.
Дорога з Івано-Франківська недовга, близько 30 км. Задали напрямок по gps і поїхали.
Проїхали кільце з вказівником Парк історії Землі, подивились, проїжджаючи, через паркан, на скульптури давніх тварин.
Ось і кінцевий маячок. Десь тут має бути з'їзд з дороги і обіцяний паркінг.
Але.... Ні з'їзду, ні паркінга, ні жодного натяку на будь-яку дендропаркову інфраструктуру не було.
Проїхали до села Діброва, біля церкви розпитали місцевих чоловіків і з'ясували, що про таємничий дендропарк ніхто не чув. В один голос нам радили повернутися до кільця, потім наліво - і ви в парку. З тією тільки різницею, що не в дендро-, а в Парку історії Землі.
Робити нічого - повернулись до кільця, заїхали на велику стоянку, поставили машину і пішли в Парк.
Діти отримали велике задоволення. Про цей парк напишу відгук в іншому місці.

А щодо дендропарка Діброва - шкодую, що так і не побачила парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва з цілодобово вільним входом...
І просто цікаво - він взагалі досі існує?

Загалом непогано, велика локація.
АЛЕ: антуражу саме Джуманджі майже немає. Це Індіана Джонс, Лара Крофт, Навіть інколи інопланетний корабель. Але не Джуманджі.
Крім того, деякі загадки настільки висмоктані із пальця, що їх неможливо розгадати, і покладатися приходиться на інтуіцію. За годину без підказок пройти нереально, якщо ви не екстрасенс.
Ми все чекали на якісь загадки, пов'язані з оригінальним фільмом, хоча б щось пов'язане із кидком кубиків. Але марно.
Загалом дуже гарно зроблена локація, але присмак відсутності духу Джуманджі і нелогічних загадок все ще пристній.