Ігренська стоянка

Ігренська стоянка — відома археологічна пам’ятка в межах сучасного Дніпра. Вона розташована на Ігренському півострові, біля впадіння Самари в Дніпро. Насправді це цілий комплекс поселень різних епох, який свідчить про тривале освоєння зручної прирічкової території.

Опис пам’ятки

Найвідоміші ранні матеріали Ігрені пов’язані з мезолітом — періодом, коли клімат став близьким до сучасного. Місцеві громади мисливців, рибалок і збирачів полювали на диких тварин, ловили рибу та використовували лук, стріли, гарпуни й кам’яні знаряддя.

Стоянку Ігрень-VII пов’язують із кукрецькою культурою пізнього мезоліту. У 1964–1968 роках тут дослідили сім округлих жител діаметром близько 7–8 м. Вони були заглиблені в пісок на 0,7–1 м, мали дерев’яний каркас і, ймовірно, очеретяні дахи. Такі напівземлянки захищали від холоду та могли використовуватися для сезонного проживання.

У житлах знайдено численні крем’яні та кістяні вироби: нуклеуси, пластини, скребки, різці, шила й вістря стріл. Серед решток тварин відомі кістки тура, бобра, зайця та риби.

Ігренський комплекс охоплює також неолітичні поселення. Ігрень-4 та Ігрень-5 пов’язують із сурсько-дніпровською культурою. На Ігрені-8 досліджували десять зимових напівземлянок, а її давні шари датують IV тисячоліттям до нашої ери. Тут виявили ранній глиняний посуд і свідчення полювання та рибальства. Поселення в районі Ігрені існували й у пізніші часи — від Київської Русі до козацької доби.

Історія досліджень

Дослідження гирла Самари розпочалися на початку XX століття. У 1927–1932 роках експедиція Дмитра Яворницького, яка працювала під час будівництва ДніпроГЕС, виявила численні стоянки та могильники від мезоліту до раннього металу, а також пам’ятки Русі, козацького періоду й кочових народів.

У 1948 році Аркадій Добровольський виявив Ігрень-8. Важливі розкопки Ігрені-VII відбулися у 1964–1968 роках. У 1989–1990 роках експедиція Дмитра Телегіна дослідила поселення XI–XIII століть, відоме як Ігренське місто русів і кочівників. Його особливістю була відсутність оборонних споруд та співіснування руського і степового населення. Припущення, що це поселення могло бути літописним Пересіченем, залишається гіпотезою.

Як дістатися

Пам’ятка розташована в межах Дніпра, на Ігренському півострові, поблизу Старої Ігрені та гирла Самари. Для поїздки варто орієнтуватися на Стару Ігрень і далі рухатися до прирічкової частини півострова. Враховуйте, що частина археологічних об’єктів не збереглася на поверхні.

Підсумок

Ігрень — не лише мезолітична стоянка, а багатошаровий археологічний комплекс, який відображає тисячоліття заселення дніпровсько-самарського краю. Його знахідки допомагають краще зрозуміти побут, заняття та культурні зміни давнього населення.