Бугорок

Бугорок — палеолітична археологічна стоянка біля села Пушкарі Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Вона входить до Пушкарівської групи пам’яток, розташованих на Пушкарівському, або Погонському, мисі неподалік правого берега Десни. Пам’ятка відома також під назвою Пушкарі IX. Вона розташована у найвищій частині урочища Погон, приблизно на 46 м вище рівня Десни.

Опис пам’ятки

Бугорок належить до пізнього палеоліту. Сучасні дослідження дають підстави говорити про два окремі культурні горизонти, пов’язані з епіграветтським часом. Більшість дослідників відносить пам’ятку до тимонівсько-юдинівської культурної групи. Раніше її культурно-хронологічне положення визначали інакше: дослідники пов’язували Бугорок із пізньомадленськими пам’ятками.

Точний час існування стоянки залишається предметом наукового обговорення. Радіовуглецеві визначення для різних горизонтів дали результати приблизно від 14,8 до 11,1 тисячі років тому. Основний горизонт пов’язують із періодом потепління Аллерьод, коли в районі Середньої Десни поєднувалися лісові, лучні та відкриті перигляціальні ландшафти.

Стоянка була місцем перебування людей, де вони виготовляли та використовували кам’яні знаряддя. Загалом за весь час досліджень тут відомо понад 15 тисяч крем’яних виробів. Переважно використовувався місцевий кремінь. Серед знарядь особливо численні скребки та різці, також виявлено пластини, мікропластини й елементи метального озброєння.

Історія досліджень

Бугорок відкрив археолог Михайло Воєводський у 1940 році. Перший шурф показав, що під культурним шаром пам’ятки залягає ще давніший горизонт, перекритий приблизно п’ятиметровою товщею лесових відкладів. Спочатку цей нижній горизонт пов’язували з Погоном, однак подальші дослідження показали, що Бугорок і Погон потрібно розглядати як окремі пам’ятки.

У 1940 році М.Д. Гвоздовер під керівництвом М.В. Воєводського провела розкопки площею 13,6 м². Було знайдено понад 4000 крем’яних предметів, а також кістки мамонта та овцебика. Новий етап досліджень відбувався у 1997–2009 роках, коли було досліджено понад 60 м² культурного шару та встановлено його складну структуру.

Особливу цінність мають результати природничих досліджень: аналіз ґрунтів, пилку, фауни та радіовуглецеві датування допомогли реконструювати природне середовище й уточнити вік стоянки. Серед фауністичних решток представлені мамонт, вівцебик і песець.

Водночас Бугорок не слід ототожнювати з Погоном або Пушкарі I. Погон (Пушкари VIII) розташований на тому самому мисі, але є окремою стоянкою, культурний шар якої залягає нижче Бугорка. Пушкари III, відомі як Сосонницький Рів, також є самостійною пізньопалеолітичною пам’яткою приблизно за 400 м на південь від Пушкарі I.

Як дістатися

Стоянка розташована біля села Пушкарі Новгород-Сіверського району Чернігівської області, на території урочища Погон. Для огляду місцевості варто орієнтуватися насамперед на село Пушкарі та Пушкарівський мис. Точний туристичний маршрут безпосередньо до археологічного шару не визначений у доступних джерелах, тому самостійне відвідування потребує врахування польових умов і характеру території. Пам’ятка має археологічне значення, а її культурні шари залягають у ґрунті, тому звичайному відвідувачу вони фактично недоступні.

Підсумок

Бугорок — важлива пізньопалеолітична пам’ятка Пушкарівської групи, яка допомагає простежити життя давніх мисливців у перехідний період від холодного плейстоценового середовища до тепліших умов початку голоцену. Її значення визначається не лише численними крем’яними виробами, а й добре дослідженим культурним шаром та природничими матеріалами. Водночас Бугорок має розглядатися окремо від Пушкарі I, Пушкарі III та Погона, хоча всі ці пам’ятки входять до ширшого комплексу археологічних об’єктів поблизу Пушкарів.