Жігмонда Перені

Палац Жіґмонда Перені у Виноградові — одна з найцікавіших пам’яток палацової архітектури Закарпаття. Масивна двоповерхова споруда з наріжними вежами, бароковим дахом, декоративним фронтоном і гербом роду Перені розташована на вулиці Копанській, серед старовинної паркової зони. Будівля поєднує риси аристократичної резиденції та давньої оборонної архітектури, нагадуючи про часи, коли Виноградів був важливим містом угорського прикордоння. Сьогодні палац має статус пам’ятки архітектури національного значення.

Історія палацу Жіґмонда Перені

Історія палацу тісно пов’язана з родом Перені та розташованим неподалік замком Канків. Після штурму замку королівськими військами у 1557 році фортеця була значно пошкоджена і втратила можливість повноцінно виконувати роль родової резиденції. Тоді представники роду Перені звернули увагу на міський палац, який, за окремими даними, існував ще з XIV століття.

Первісно споруда була одноповерховою і більше нагадувала укріплену садибу. У XVII столітті її суттєво перебудували: надбудували другий поверх, змінили оформлення наріжних веж, облаштували парадний центральний фасад із ризалітом і гербом Перені. Перший поверх використовували переважно для господарських потреб, тоді як другий став житловим. Тут містилася велика зала, прикрашена фрескою із зображенням біблійних персонажів — Агасфера та цариці Есфірі.

У XVIII столітті палац набув рис, близьких до сучасного вигляду. Його архітектуру доповнили барокові елементи, високий дах із заломами, декоративні водостоки та оздоблення вікон. Товсті стіни, склепінчасті приміщення і просторі підвали нагадують про давніше оборонне призначення будівлі.

Особливого значення має історія Жіґмонда Перені (1783–1849) — одного з найвідоміших представників роду. Він був політиком, землевласником і благодійником, підтримував розвиток Виноградова та, зокрема, сприяв створенню міської лікарні. У революційних подіях 1848–1849 років Перені виступив на боці угорського визвольного руху. Після поразки революції його заарештували, засудили до смертної кари та стратили в Пешті 24 жовтня 1849 року.

З палацом пов’язана й історія Елеонори Перені — американської письменниці, яка вийшла заміж за представника роду Перені та певний час жила у Виноградові. Спогади про життя в маєтку вона описала у книзі More Was Lost («Більше було втрачено»). Її літературна спадщина також містить твори, пов’язані з природою та садом, зокрема книгу Green Thoughts: A Writer in the Garden.

Рід Перені володів палацом до 1944 року, після чого маєток був конфіскований радянською владою. У XX столітті споруда зазнала нових випробувань. У 1950-х роках пожежа знищила плафон великої зали, а в 1978 році обвалилася південно-східна вежа. Вже наступного року її відновили, повернувши барокове завершення.

За радянських часів у будівлі розміщувалися освітні установи. Нині палац також має адміністративне використання: у ньому працюють установи освітнього профілю. Актуальні туристичні джерела зазначають, що будівля перебуває у використанні, а в перспективі розглядається можливість створення музейного простору.

Відео з палацу Жіґмонда Перені у Виноградові

Легенди

Найвідоміша легенда палацу пов’язана саме із Жіґмондом Перені. Переказ розповідає, що перед останнім від'їздом із родового маєтку барон наказав слугам не зачиняти ворота — він нібито очікував, що повернеться до свого дому. Проте після арешту та страти Перені вже ніколи не переступив поріг палацу.

Відтоді незачинені ворота стали своєрідним символом цієї історії. За народним переказом, наказ господаря продовжували виконувати навіть після його смерті. Саме тому старі ворота сприймаються не просто як архітектурна деталь, а як пам’ять про людину, яка назавжди залишилася пов’язаною з цим місцем.

Інша особливість палацу — його поєднання житлової та оборонної архітектури. Товсті стіни, вежі, підвали та стриманий характер старої частини споруди породили атмосферу таємничості, хоча документальних підтверджень про підземні ходи чи інші фантастичні історії, які іноді приписують старовинним маєткам, немає.

Чим зайнятися?

Відвідування палацу найкраще поєднати з прогулянкою історичною частиною Виноградова. Безпосередньо біля будівлі розташована паркова територія, яка є залишком значно більшого садово-паркового ансамблю. У минулому парк займав близько 12 гектарів, мав риси французького регулярного саду, геометричні клумби, прогулянкові алеї та простір для кінних прогулянок.

Сьогодні парк імені Жіґмонда Перені функціонує як міська зелена зона. Окремо створений комунальний заклад парку, зареєстрований міською радою, займається організацією відпочинку та дозвілля.

На території та поблизу палацу варто звернути увагу на старі дерева, флігелі, архітектурні деталі фасаду та меморіальну дошку, присвячену Жіґмонду Перені. Саме поєднання палацу і парку дозволяє уявити, якою могла бути аристократична резиденція у часи розквіту роду.

Окремого постійного музею в самому палаці наразі немає. Будівля використовується для роботи освітніх установ, тому вільний доступ до внутрішніх приміщень може бути обмеженим. Туристичні маршрути Виноградовом включають палац Перені до оглядових екскурсій містом, однак перед поїздкою варто уточнити можливість потрапити всередину.

Палац також зручно включити до маршруту іншими пам’ятками Виноградова. Неподалік розташовані руїни замку Канків, із яким безпосередньо пов’язана історія резиденції Перені. Також у місті можна оглянути Вознесенський костел і францисканський монастир.

Як доїхати

Палац розташований у південно-східній частині Виноградова за адресою: вулиця Копанська, 10.

Якщо подорожувати автомобілем із боку Мукачева, потрібно прямувати у напрямку Виноградова, після чого дістатися центральної частини міста та виїхати на Копанську вулицю. З боку Хуста маршрут також проходить через Виноградів.

Громадським транспортом найзручніше спочатку дістатися Виноградова або одного з великих транспортних вузлів Закарпаття — зокрема Мукачева чи Хуста, а звідти продовжити подорож місцевим автобусом чи іншим транспортом.

Для автомобільної подорожі палац зручно поєднати із замком Канків: ці дві пам’ятки фактично розповідають одну історію — про зміну ролі старої фортеці та перетворення родової резиденції Перені на міський палац.

Палац Жіґмонда Перені варто відвідати не лише заради його барокового фасаду. Це місце, де в одній локації переплітаються історія середньовічного Виноградова, доля впливового аристократичного роду, революційні події XIX століття, пам’ять про Жіґмонда Перені та історія старовинного парку. Навіть сьогодні, коли палац має адміністративне призначення, його архітектура залишається важливим свідком минулих епох.