Маріїнський

Маріїнський палац у Києві — одна з найвишуканіших пам’яток українського бароко та офіційна церемоніальна резиденція Президента України. Розташований на Печерських пагорбах, у оточенні Маріїнського парку та Міського саду, палац формує величний палацово-парковий ансамбль у самому серці столиці. Бірюзові фасади, витончена ліпнина та симетрична композиція надають споруді урочистості й легкості водночас.

Історія Маріїнського палацу

Ідея зведення палацу виникла у 1744 році під час візиту імператриці Єлизавета Петрівна до Києва. Саме вона обрала місце на дніпровській кручі для майбутньої резиденції. Проєкт створювався під керівництвом видатного архітектора Бартоломео Растреллі, а будівництво у 1750–1755 роках очолив архітектор Іван Мічурін разом із групою майстрів.

Палац зводився у стилі бароко: центральний двоповерховий корпус і одноповерхові флігелі утворювали парадний курдонер. Перший поверх був мурованим, другий — дерев’яним. Інтер’єри прикрашали позолота, ліпнина, мармурові сходи й коштовні паркети.

У 1819 році велика пожежа знищила другий поверх і парадні зали. Упродовж десятиліть споруда використовувалася для різних потреб — від військових казарм до закладу штучних мінеральних вод. Відновлення відбулося у 1868–1870 роках під керівництвом архітектора Карл Маєвський: надбудовано цегляний поверх, оновлено фасади й інтер’єри.

У палаці зупинялися впливові історичні постаті, зокрема імператриця Катерина II, а також представники династії Романових. У 1917–1920 роках будівля стала осередком революційних подій: тут діяли органи міського самоврядування, більшовицькі структури, військові штаби.

Під час Другої світової війни палац зазнав значних руйнувань. У 1945–1949 роках його відбудували під керівництвом архітектора Павла Альошина. У 1980-х роках проведено масштабну реставрацію, що відтворила вигляд споруди кінця XIX століття.

Після проголошення незалежності України у 1991 році палац став офіційною резиденцією глави держави. У 2007–2018 роках здійснено комплексне оновлення будівлі з укріпленням фундаментів та повною реставрацією інтер’єрів. Сьогодні Маріїнський палац є пам’яткою архітектури національного значення та місцем проведення урочистих державних подій.

Легенди

Попри офіційний статус, палац має й свою романтичну ауру. Одна з легенд пов’язана з нереалізованою мрією перенести столицю імперії до Києва — саме для цього нібито й задумували грандіозний ансамбль із палацом та Андріївською церквою.

Існують також перекази про «тіні минулого» у парковій частині, пов’язані з драматичними подіями 1918 року, коли в підвалах утримували в’язнів, а в Маріїнському парку відбувалися трагічні розстріли. Кажуть, що в тихі вечори старі алеї зберігають пам’ять про ці сторінки історії.

Чим зайнятися?

Сьогодні Маріїнський палац відкритий для екскурсій у визначені дні. Відвідувачі можуть оглянути парадні зали — Білу, Зелену, Бенкетну, Барокову — та дізнатися про історію державних церемоній. Екскурсії проводяться щогодини й тривають близько 45 хвилин.

На території регулярно відбуваються протокольні заходи, урочисті прийоми, вручення нагород і зустрічі міжнародних делегацій. Поряд розташований Маріїнський парк — чудове місце для прогулянок із краєвидами на Дніпро та історичний центр Києва. Також неподалік можна оглянути будівлю Верховної Ради України та інші пам’ятки Печерська.

Як доїхати?

Маріїнський палац розташований за адресою: вул. Михайла Грушевського, 5А, Київ. Найзручніше дістатися громадським транспортом до станції метро «Арсенальна», звідки кілька хвилин пішки через Маріїнський парк ведуть до палацу.

Автомобілем варто враховувати обмеження руху в урядовому кварталі. Для туристів оптимальним варіантом є піша прогулянка історичним центром із виходом до оглядових майданчиків над Дніпром.