Чернелицький

Чернелицький замок є одним із сотні дивовижних замків, фортець і палаців України, який дійшов до наших часів у вигляді руїн.

Історія Чернелицького замку

В 17 столітті Чернелиця знаходилася під владарюванням родини Чарторийських, які стали її власниками. Той період відзначився заснуванням замку. Однак під час визвольної війни українського народу проти Польщі у період з 1648 по 1654 роки, війська Б. Хмельницького завдали руйнувань ще недобудованому замку.

Замок остаточно було відновлено та добудовано у 1659 році Михайлом Юрієм Чарторийським – брацлавським воєводою, який став новим господарем міста Чернелиця і володарем територій у Клевані та Жукові. Цей польський магнат із українським корінням взявся за будівництво фортеці, яка стала символом його владарювання.

Під час конфлікту між Польщею та Османською імперією (1672-1676), Чернелицький замок двічі переживав руйнування - спершу у 1672 році, а потім у 1676 році. Однак в невеликий термін він був відновлений і, разом із замком у Раковці, набув вагомого військово-стратегічного значення під час наступного етапу польсько-турецької війни (1683-1699). В той час замок в Чернелицях став самою східною твердинею Речі Посполитої на правому березі Дністра. В часи панування польського короля Яна III Собеського, замок використовувався для зберігання провіанту та фуражу, а сам монарх не одноразово мешкав тут напередодні походів.

Впродовж 18 століття Чернелицький замок часто переходив з рук в руки. Останній з власників, Мауріцій Ценський, помер у 1817 році. Після його смерті родина залишила містечко, і почалася поступова деградація фортеці. Занедбаним замком зацікавився Самуель Мосберг, єврейський орендар, який оселився в невеличкому будиночку поблизу південно-західного кута фортеці, що нині не зберігся. Територія, яка колись була дитинцем замку, була перетворена на яблуневий сад, а приміщення замку використовувались як конюшні, в той час, як другий поверх лишився пустим.

Мосберг висловлював бажання перебудови замок, але Городенківське староство заборонило будь-які втручання в структуру замку через його історичну цінність.

В 19 столітті замок продовжив традицію постійної зміни власників. Його володарями були: Кароль Краснопольський, Тереза Петрович, Текля Раціборська, Наполеон Раціоборський та інші. Особливих змін в стані замку в це й період не було.

20 століття почалось для замку з трагічної події, великої пожежі, що привело до занепаду замку. З приходом більшовиків Чернелиці втратили статус міста, а замок було остаточно закинуто. Біля його стін збудували лікарню, а в 50-х роках почали розбирати стіни замку на будівельні матеріали. Місцеві мешканці теж не втратили нагоду легкого отримання будівельних матеріалів.

До наших днів у відмінному стані збереглася чотирикутна вежа та фрагменти замкового муру. Фасад башти вражає своєю вишуканою оздобою, виконаною в камені, де вишукано вирізьблений герб "Pogon" («Погоня»). Зовнішня сторона вежі прикрашена цим символом. Зсередини на вежі можна побачити герб "Pilawa" («Пилява») з латинськими літерами Е.S.Х.С.W.В., що розшифровується як: "Єфросинія Станіславівна, княгиня Чарторийська, воєводиня Брацлавська". Це відображення герба та літери є свідченням історії та адміністративного статусу тогочасної власниці вежі, яка відігравала значущу роль у подіях того часу.

Відео про руїни замку в селі Чернелиця

Легенди

Топонім Чернелиця переплетений місцевою легендою, що пов'язує його з князем Михайлом Григорієм (Єжи) Чарторийським та його другою дружиною Єфросинією зі Станіславських. За легендою, коли літній і непривабливий князь розмахував мечем на полі бою, його зрадлива дружина зблизилася з молодиком. В момент близькості з коханцем, княгиню сповістили, що її чоловік вже дома, вона, наче почорніла лицем (відсіль "Чорно-Лиця"), кинулася з високої замкової вежі. Згідно з легендою, чоловік, поховав її, замурувавши в замковому мурі. Після цього, за легендою, замок і все село почали називати "Чорнолицею". Інша версія легенди говорить, що зрадлива молодиця не викинулася з вежі, а була замурована живцем. Також існує варіант легенди, в якому красуня просто була з темним обличчям - отже, "чорнолицею".

Чим зайнятися?

Окрім прогулянки та робіння пам'ятних фотографій на території замку варто також відвідати домініканський костел святого Антонія. Споруда є ренесансним храмом, заснованим у 1661 році, розташованим недалеко від замку, всього за сотню метрів.

Також, всього в 10 км. від локації знаходиться Раковецький замок.

Як доїхати

Рекомендується планувати вашу подорож з обласного центру - міста Городенка, яке легко доступне залізничним транспортом з практично будь-якої точки України. Також можна скористатись автобусами міжміського сполучення, між Івано-Франківськом (вулиця Залізнична, 30-А) та Городенка (вулиця Шевченка, 49).

З Городенка курсує автобус до села Чернелиця кілька разів на день.