Сухогомільшанське городище

Сухогомільшанське городище — одна з найвизначніших археологічних пам’яток Харківської області, розташована поблизу села Суха Гомільша на високому мисі при злитті річки Гомільша із Сіверським Дінцем. Завдяки вигідному природному розташуванню ця місцевість була заселена протягом багатьох століть і стала важливим осередком життя різних народів. Сьогодні городище має статус пам’ятки археології національного значення та є одним із найкраще досліджених археологічних комплексів салтівської культури у лісостеповій зоні Східної України.

Опис пам’ятки

Історія Сухогомільшанського городища охоплює тривалий період — від V століття до н. е. до середини X століття н. е. Найдавніші сліди заселення пов’язують із населенням ранньої залізної доби. Вважається, що саме в цей час могли бути створені перші оборонні споруди у вигляді валів і ровів.

Найбільшого розвитку поселення досягло у VIII–X століттях, коли воно стало одним із прикордонних укріплених пунктів Хозарського каганату. Основними мешканцями городища були алани — представники салтівської культури, які переселилися на береги Сіверського Дінця та відновили давні укріплення. Поселення виконувало оборонні, адміністративні та господарські функції, контролюючи важливі шляхи вздовж річкової долини.

Площа самого городища становила близько 2 гектарів. Воно складалося з трьох частин, розділених системою укріплень. Центральна та північна ділянки утворювали своєрідну цитадель, оточену кам’яними стінами. Для будівництва використовували великі пісковикові валуни, щебінь і землю. Товщина окремих стін сягала понад чотири метри. Такі фортифікації були незвичними для регіону та свідчили про значну роль поселення в оборонній системі того часу.

Поруч із городищем існували великі відкриті селища загальною площею близько 30 гектарів. Їхні мешканці займалися землеробством, скотарством, ремеслами, рибальством і деревообробкою. Археологічні матеріали свідчать про співіснування та послідовну зміну різних культурних традицій. Тут виявлено пам’ятки як салтівської, так і пеньківської культури, яку пов’язують із ранніми слов’янами.

Імовірно, занепад поселення відбувся у першій половині X століття внаслідок політичних змін у регіоні та послаблення влади Хозарського каганату. Після цього життя на городищі поступово припинилося.

Відео про Сухогомільшанське городище

Історія досліджень

Перші письмові згадки про городище відомі ще з початку XVII століття. У тогочасних описах зазначалося існування залишків кам’яних укріплень серед лісів поблизу Сіверського Дінця. На початку XX століття пам’ятку згадували історики та археологи під час вивчення старожитностей Харківщини.

Систематичні археологічні дослідження розпочалися у другій половині XX століття. Значний внесок у вивчення комплексу зробив археолог Володимир Міхєєв та експедиції Харківського державного університету. Упродовж кількох десятиліть було проведено масштабні розкопки городища, навколишніх поселень і могильників. Загальна площа досліджень склала близько 7000 квадратних метрів.

Під час розкопок археологи виявили залишки житлових споруд, оборонних стін, господарських об’єктів, а також великий кремаційний могильник із понад трьомастами похованнями. Серед знахідок — кераміка, знаряддя праці, прикраси, предмети побуту, елементи кінської збруї та зброя. Особливу цінність становлять поховання воїнів-вершників із повним комплектом спорядження.

У XXI столітті дослідження продовжилися. Було локалізовано нові поселення та могильники, що розширили уявлення про масштаби археологічного комплексу. Частина території залишається недостатньо вивченою, зокрема окремі оборонні споруди південної частини городища.

Як дістатися

Сухогомільшанське городище розташоване на східній околиці села Суха Гомільша у Чугуївському районі Харківської області. Найзручніше діставатися сюди автомобілем через Зміїв або інші населені пункти долини Сіверського Дінця. Остання частина маршруту проходить польовими та лісовими дорогами, тому варто заздалегідь уточнити стан під’їздів.

Під час відвідування рекомендується використовувати навігатор і зручне туристичне взуття, адже городище розташоване на високому мисі з крутими схилами. З вершини відкриваються мальовничі краєвиди на долину Гомільші та ліси навколишньої місцевості.

Підсумок

Сухогомільшанське городище є унікальним свідченням багатовікової історії Слобожанщини. Воно зберегло сліди кількох археологічних культур і відображає складні процеси взаємодії народів у прикордонній зоні між степом і лісостепом. Завдяки численним дослідженням пам’ятка стала одним із ключових джерел для вивчення салтівської культури та історії Хозарського каганату. Навіть сьогодні городище залишається перспективним об’єктом для подальших археологічних відкриттів і важливою складовою історико-культурної спадщини України.