
Шарпівське городище
- Культура та мистецтво
- Археологічні пам'ятки
- Шарпівське городище
Показати зміст
Шарпівське городище — одна з найцікавіших археологічних пам’яток скіфського часу у Середньому Подніпров’ї. Воно розташоване в урочищі Шарпівка неподалік села Пастирське Черкаського району Черкаської області. Давнє укріплене поселення займає високий мис між ярами поблизу витоків річки Сухий Ташлик. Завдяки природному рельєфу та системі оборонних валів городище мало вигідне стратегічне положення й відігравало важливу роль у житті населення лісостепової Скіфії.
Опис пам’ятки
Шарпівське городище датується VI–IV століттями до нашої ери та належить до скіфської культури. Площа укріплення становила близько 16 гектарів. З напольного боку поселення було захищене валами й ровами, а з інших сторін його оточували глибокі балки та природні схили.
Археологи виявили тут залишки наземних жител із дерев’яними каркасами, обмазаними глиною. Також знайдено сліди розвиненого ремесла — печі для виплавки сиродутного заліза, металургійні шлаки, знаряддя праці та предмети озброєння. Особливо важливою знахідкою став наземний залізоплавильний горн, який свідчить про високий рівень місцевої металургії.
Серед артефактів траплялися уламки місцевого ліпного посуду та імпортованої грецької кераміки. Це підтверджує існування торговельних зв’язків із античними містами Північного Причорномор’я. На території городища також знайдено бронзові наконечники стріл, прикраси, культові антропоморфні й зооморфні статуетки.
Населення городища вело осілий спосіб життя. Основою господарства були землеробство, скотарство, мисливство та ремесла. Дослідники припускають, що тут могли проживати скіфи-орачі, яких згадував давньогрецький історик Геродот. Значна кількість кісток диких тварин свідчить про важливу роль полювання, а знахідки, пов’язані з військовою справою, — про присутність воїнської верхівки.
Шарпівське городище входило до системи укріплених поселень Потясминня разом із Пастирським, Макіївським і Мотронинським городищами. Імовірно, воно виконувало функції торговельно-ремісничого центру на важливих шляхах між степом і лісостепом.
Історія досліджень
Пам’ятку досліджували у 1938–1940 та 1945–1947 роках. Основні розкопки проводили археологи Ірина Фабриціус та Євгенія Покровська. Пізніше городище обстежували й інші науковці, які вивчали систему укріплень, житла, ремісничі комплекси та знахідки.
Важливу роль у дослідженні скіфських пам’яток Черкащини відіграв археолог Вікентій Хвойка — один із засновників української археології. Саме він започаткував масштабне вивчення старожитностей Середнього Подніпров’я та досліджував низку скіфських городищ регіону, зокрема й Шарпівське.
Археологічні матеріали дозволили встановити, що городище було значним центром металообробки. Знайдені горни, шлаки та інструменти підтверджують існування спеціалізованого виробництва заліза й бронзи. Частина дослідників вважає, що тут могли виготовляти не лише господарські знаряддя, а й зброю для скіфських воїнів.
Як дістатися
Шарпівське городище розташоване приблизно за 2 км на південний захід від села Пастирське Черкаського району. Найзручніше добиратися автомобілем через Смілу або Черкаси. Від села до урочища ведуть польові та лісові дороги, тому для подорожі варто обирати зручне взуття й транспорт, придатний для ґрунтових шляхів.
Найкращий час для відвідування — теплий сезон, коли добре проглядаються залишки валів і рельєф давнього укріплення.
Підсумок
Шарпівське городище є важливою археологічною пам’яткою скіфського часу та одним із ключових центрів давнього Потясминня. Воно зберігає свідчення розвитку ремесел, металургії, торгівлі та військової організації населення лісостепової Скіфії. Дослідження городища допомагають краще зрозуміти життя давніх мешканців Середнього Подніпров’я та роль цього регіону у зв’язках між античним світом і степовими народами.
| Координати локації | 48°58'36.1"N 31°44'05.8"E |
| Тип пам’ятки | городище |
| Культурна/історична доба | скіфський час, ранній залізний вік (VI–IV ст. до н.е.) |
| Час відкриття | відоме археологам з першої половини XX ст., дослідження 1938–1940 рр. |
| Ступінь дослідженості | частково досліджено, археологічні розкопки проводилися у 1938–1940 та 1945–1947 рр. |
| Артефакти | залишки наземних жител, печі для виплавки заліза, ліпний та грецький посуд, бронзові наконечники стріл, прикраси, антропоморфні та зооморфні статуетки, знаряддя праці, кістки свійських і диких тварин |
| Сучасний стан | збереглися залишки валів і ровів, територія частково заросла |
| Інфраструктура | відсутня |
| Вартість відвідування та доступність | безкоштовно |