Селище 1

Селище 1 — археологічна пам’ятка первісної доби, розташована на лівому березі річки Рихта, навпроти колишнього хутора Селище на Житомирщині. Вона займає західну частину грядоподібного підвищення першої надзаплавної тераси. Пам’ятка стала відомою завдяки розвідковим дослідженням 2024 року, під час яких тут було виявлено значний комплекс крем’яних виробів і зафіксовано збережений культурний шар.

Опис пам’ятки

Селище 1 характеризується як стоянка-майстерня. Грядоподібне підвищення, на якому вона розташована, простягається приблизно на 250 м завдовжки та має ширину 130–170 м. Воно піднімається на 6–7 м над рівнем річки, а з кількох боків обмежене заболоченими улоговинами та невеликим струмком. Таке розташування поблизу води та природних ресурсів створювало сприятливі умови для перебування давніх мисливців.

Основним матеріалом пам’ятки є кремінь. Під час досліджень було отримано 1611 крем’яних артефактів. Серед них представлені нуклеуси, відщепи, платівки, уламки та знаряддя. Особливо важливими є масивна трапеція та три уламки черешкових вістер, які пов’язують із мисливським спорядженням. Значна кількість відходів розщеплення та заготовок свідчить про те, що безпосередньо на місці відбувалася обробка крем’яної сировини.

За культурно-хронологічними ознаками комплекс Селища 1 співвідноситься передусім із матеріалами красносільської культури фінального палеоліту. Водночас у ньому простежуються окремі риси, спільні з комплексами пісочнорівської культури. Дослідники зазначають імовірність існування на пам’ятці виробничої ділянки, а окремі знахідки дозволяють припускати наявність зон, пов’язаних із тривалішим перебуванням людей.

Історія досліджень

Перші відомості про археологічні об’єкти в околицях колишнього хутора Селище з’явилися раніше. У 1983 році Руслан Орлов зафіксував на лівому березі Рихти місце, яке він вважав городищем мисового типу. Однак археологічних матеріалів там виявити не вдалося. Повторне обстеження 2011 року також не підтвердило існування укріпленої пам’ятки.

У квітні–травні 2024 року археологи провели детальніші розвідкові роботи. Спочатку у шурфі площею 1 м² було знайдено 73 крем’яні артефакти, а додатковий поверхневий збір збільшив їх кількість до 88. Це стало підставою для проведення другого етапу досліджень. У шурфі №2 площею 4 м² після ретельного просіювання ґрунту виявили ще 1523 крем’яні артефакти.

Дослідження показали, що основна концентрація знахідок містилася приблизно на глибині 0,22–0,39 м. Було зафіксовано кілька горизонтів залягання артефактів, а також скупчення виробів і моренних каменів, які могли використовуватися як відбійники. Це є важливим свідченням існування тут давньої виробничої ділянки.

Пам’ятка має значний потенціал для подальших досліджень. Археологи вважають перспективними нові пошуки як безпосередньо в районі Селища, так і вздовж Рихти та в ширшому басейні Ірші.

Як дістатися

Пам’ятка розташована в районі колишнього хутора Селище, на лівому березі річки Рихта, в урочищі Церковище. Безпосередньо через територію проходять лісові дороги, одна з яких веде до дамби через Рихту. Водночас сучасний стан місцевості ускладнює доступ: береги річки та прилеглі тераси вкриті лісом і густим підліском, а окремі ділянки заболочені. Тому конкретний маршрут до самої пам’ятки в наданих матеріалах не визначений.

Підсумок

Селище 1 є важливою нововиявленою пам’яткою фінального палеоліту на Житомирщині. Велика кількість крем’яних виробів, збережений культурний шар і сліди обробки місцевого кременю дають змогу розглядати її як стоянку-майстерню давніх мисливців. Її матеріали мають близькість до красносільської культури та окремі риси пісочнорівської. Подальші стаціонарні дослідження можуть допомогти точніше визначити характер пам’ятки, її хронологію та місце в археологічній картині Полісся.