Кирилівська стоянка

Кирилівська стоянка, яку також називають Києво-кирилівською, — давня археологічна пам’ятка пізнього палеоліту, розташована на київському Подолі неподалік Кирилівської церкви. Її виявили на схилі гори Юрковиці, де наприкінці XIX століття видобували глину для цегельного виробництва. Сьогодні місце стоянки пов’язують із територією на Кирилівській вулиці, біля будинків №59–65. Пам’ятка має особливе значення для вивчення життя давніх мисливців та палеолітичного мистецтва на території України.

Опис пам’ятки

Кирилівська стоянка датується приблизно 25 000 роками до н. е., хоча окремі дослідники припускали її більшу давність. Матеріальна культура пам’ятки відповідає осокорівсько-рогалицькій культурі Наддніпрянщини та південного сходу України.

Це було поселення мисливців, які використовували природні ресурси льодовикового періоду. На глибині близько 20–22 метрів виявили культурний шар із рештками мамонтів, вогнищами, вугіллям та попелом. Загалом дослідники зафіксували рештки понад 60 мамонтів, а подальші підрахунки дозволили припустити, що давні мисливці могли добути близько 67–70 тварин. Серед знахідок також були рештки носорога, дикого коня, печерного ведмедя, лева, вовка, гієни та росомахи.

Особливу цінність мають крем’яні ножі, скребачки та інші знаряддя, а також мамонтові бивні з орнаментом. На одному з них вирізьблена складна композиція, яку дослідники трактують по-різному: одні вбачають у ній голову птаха, інші — черепаху.

Історія досліджень

Стоянку відкрив археолог Вікентій Хвойка у 1893 році. Під час огляду глиняного кар’єру він звернув увагу на великі кістки, що виступали у зрізі схилу. Їхню приналежність до мамонтів підтвердив професор Володимир Антонович, після чого розпочалися систематичні дослідження.

У 1893–1897 та 1899–1900 роках тут розкопали понад 900 м². Було встановлено наявність двох культурних шарів. У верхньому дослідники виявили близько 3000 крем’яних виробів, тоді як нижній шар вирізнявся великим скупченням кісток і залишками вогнищ.

Дослідження привернули увагу європейських учених, а частина знахідок потрапила до французьких музейних колекцій. У 2000 році українська дослідниця Людмила Яковлева вивчала одну з таких колекцій у Франції. Подальше дослідження матеріалів дозволило уточнювати призначення окремих крем’яних знарядь та особливості життя мешканців стоянки.

Як дістатися

Місце Кирилівської стоянки розташоване в Києві, на Подолі, поблизу Кирилівської вулиці та Богуславського узвозу. Оскільки археологічні шари перебувають під сучасною забудовою, це не музейний комплекс із відкритою експозицією просто неба. Для огляду місцевості найзручніше їхати міським транспортом у напрямку Подолу, а далі пройти пішки до Кирилівської вулиці та Богуславського узвозу.

Підсумок

Кирилівська стоянка — важливе свідчення присутності людей на території сучасного Києва близько 25 тисяч років тому. Її численні рештки мамонтів, кам’яні знаряддя, сліди вогнищ і орнаментовані кістки дають змогу уявити побут, мисливство та духовний світ людей пізнього палеоліту. Хоча первісний вигляд стоянки давно втрачений через розвиток міста, її наукове значення зберігається й сьогодні.