
Курган Чортомлик
- Культура та мистецтво
- Археологічні пам'ятки
- Курган Чортомлик
Показати зміст
Скіфський курган Чортомлик — одна з найвеличніших пам’яток доби раннього залізного віку, розташована поблизу села Воля Нікопольського району Дніпропетровської області, неподалік станції Чортомлик. Цей курган вражає своїми масштабами — заввишки близько 20 метрів і колом понад 350 метрів, він височів над степом, немов штучна гора. Курган належить до числа царських поховань скіфської знаті IV ст. до н.е., періоду розквіту Скіфії.
Опис пам’ятки
Чортомлик був зведений як усипальниця скіфського правителя, похованого разом із дружиною, воїнами, слугами та кіньми — за традицією, притаманною скіфам. Його спорудили приблизно у IV ст. до н.е., коли скіфська культура сягнула свого апогею. Поховання розташовувалося на узвишші біля верхів’їв річки Чортомлик, що дало назву і самому кургану. З часом місце втратило своє сакральне значення, а могильний пагорб поступово став об’єктом уваги мандрівників та дослідників. У XVIII столітті його ще називали Товстою Могилою. На вершині довгий час стояла кам’яна половецька статуя — «чортомлицький ідол», який місцеві мешканці шанували як священний оберіг.
Історія досліджень
Першим науковим описом кургану вважається спостереження мандрівника Василя Зуєва у 1781 році, який описав його як гігантську могилу, вкриту кам’яними плитами та увінчану ідолом. Археологічне відкриття відбулося у 1862 році, коли Іван Єгорович Забєлін розпочав масштабні розкопки. Щоб дістатися центрального поховання, було вилучено понад 17 тисяч кубометрів землі. Виявлені залишки свідчили, що курган був розграбований ще в давнину, але археологові вдалося знайти неушкоджені поховальні ніші, багаті на коштовності. Серед найцінніших знахідок — знаменита Чортомлицька амфора, виготовлена зі срібла із золотими накладками, прикрашена сценами зі скіфського життя, а також золоті мечі, піхви та кінська збруя. Знахідки з Чортомлика стали основою експозицій Ермітажу та Дніпровського історичного музею. Вони підтвердили високий рівень розвитку скіфського мистецтва і майстерності.
Після розкопок курган став відомим у всьому світі, а повідомлення про знайдені «царські скарби» породили хвилю «золотої лихоманки» на півдні України — шукачі скарбів ще довго намагалися знайти залишки легендарних багатств.
Як дістатися
Курган розташований поблизу села Воля Нікопольського району Дніпропетровської області, приблизно за 20 км від міста Нікополь. Найзручніше дістатися автомобілем або залізницею — до станції Чортомлик, звідки до місця пам’ятки близько 3 км. Дорога пролягає мальовничими степами Придніпров’я, де колись пролягали кочові шляхи скіфів.
Підсумок
Скіфський курган Чортомлик — це не лише археологічна пам’ятка, а й символ величі та мистецтва давніх скіфів. Його розкопки розкрили перед наукою багатство культури, уявлень та майстерності кочових племен, що населяли українські степи понад дві тисячі років тому. Чортомлик залишається однією з найяскравіших сторінок у вивченні скіфської цивілізації, а його знахідки — безцінним спадком історії України.
| Координати локації | 47°43'03.7"N 34°16'39.4"E |
| Тип пам’ятки | курган |
| Культурна/історична доба | скіфська культура, кінець IV ст. до н.е. (період пізньої скіфської доби) |
| Час відкриття | перші масштабні розкопки — 1862–1863 рр. під керівництвом І. Є. Забєліна; пізніші дослідження (у 20 столітті) відновлювалися українсько-німецькими експедиціями (1970–1980-ті роки) |
| Ступінь дослідженості | повністю досліджено |
| Артефакти | срібна фризова ваза-амфора (чортомлицька амфора) з позолотою; золоті й срібні оздоби для одягу, золоті накладки й обкладення піхов меча; мечі з багатим оздобленням; кінська збруя (вуздечки з металевими накладками); поховання царя, цариці, слуг і коней |
| Сучасний стан | залишки насипу й досі видно (курган помітний у степовому ландшафті). Пам’ятка зазнавала двох серйозних хвиль наукових досліджень і втрат через грабунки; фізично збережена частково (не відновлена у первісному вигляді), позначена як пам’ятка археології регіонального значення |
| Інфраструктура | немає |
| Вартість відвідування та доступність | безкоштовно |