Книшівське городище

Книшівське городище — одна з найважливіших археологічних пам’яток скіфського часу на території Полтавщини. Давнє укріплене поселення розташоване поблизу села Книшівка на високому правому березі річки Псел. Городище датується VII–IV століттями до н.е. та є пам’яткою археології національного значення. Воно належить до Посульсько-Попсільської групи пам’яток Лісостепової Скіфії й вважається єдиним укріпленим поселенням скіфської доби на території всього Полтавського Попсілля.

Опис пам’ятки

Книшівське городище було засноване у скіфський час, імовірно будинами — одним із племен Лісостепової Скіфії. Археологи вважають, що поселення виникло у середині VII — на початку VI століття до н.е. як укріплений племінний центр. Упродовж кількох століть воно виконувало важливі оборонні, господарські та адміністративні функції. Дослідники припускають, що городище було другим за значенням осередком ранньодержавного утворення Лісостепової Скіфії після Більського городища.

Пам’ятка має форму неправильного овалу, витягнутого з північного сходу на південний захід. Центральне укріплення оточене потужним валом довжиною близько 669 метрів. Навіть сьогодні висота земляних валів місцями сягає майже п’яти метрів. Перед валом проходив рів шириною до п’яти метрів і глибиною близько двох метрів. Із південно-східного боку розташовувалося передгороддя з окремим оборонним валом.

Археологічні дослідження свідчать, що на території городища існували житлові напівземлянки, господарські споруди, ремісничі майстерні та культові об’єкти. Тут працювали гончарі й косторізи, а також був облаштований колодязь — унікальна знахідка для скіфських пам’яток Лівобережжя. Імовірно, городище мало розвинуті торговельні зв’язки з античним світом, про що свідчать уламки грецького кружального посуду та бронзова монета македонського царя Філіпа II.

Існує версія, що ранній етап існування поселення завершився великою пожежею, яку пов’язують із гелонським завоюванням. Проте городище швидко відродилося й надалі залишалося важливим центром округи до початку III століття до н.е.

Історія досліджень

Перший опис Книшівського городища здійснив у другій половині XVIII століття Опанас Шафонський. Наприкінці XIX століття пам’ятка вже згадувалася в офіційних анкетах Центрального статистичного комітету Російської імперії. На початку XX століття укріплення обстежував археолог Зіновій Ляскоронський.

Активні археологічні роботи розпочалися у 1948 році під час експедиції Інституту історії матеріальної культури АН СРСР. У 1954 році Інститут археології АН УРСР провів перші масштабні розкопки. Найбільш інтенсивні дослідження тривали у 1987–1992 роках під керівництвом археолога Петра Гавриша. Тоді було досліджено понад 5000 квадратних метрів культурного шару та знайдено понад 8 тисяч артефактів.

Серед найцінніших знахідок — скіфська зброя, наконечники стріл, прикраси, елементи кінської вузди, кераміка, культові предмети та бронзова ажурна бляшка із зображенням хижої тварини. Частина артефактів нині зберігається у музеях Полтави та Опішні.

Як дістатися

Книшівське городище розташоване поблизу села Книшівка у Миргородському районі Полтавської області, приблизно за 20 кілометрів від Гадяча. Найзручніше добиратися автомобілем через Гадяч, рухаючись у напрямку села Книшівка. Від центральної частини села до пам’ятки веде польова дорога. Також дістатися можна громадським транспортом до Гадяча, а далі — місцевими маршрутами або таксі.

Для огляду городища варто обирати суху погоду та зручне взуття, адже територія частково проходить через відкриту місцевість і польові стежки.

Підсумок

Книшівське городище є однією з найвизначніших пам’яток скіфської доби на Полтавщині. Воно дає змогу краще зрозуміти життя населення Лісостепової Скіфії, розвиток ремесел, систему укріплень і торговельні зв’язки давніх племен. Завдяки масштабним археологічним дослідженням ця пам’ятка стала важливим джерелом знань про історію скіфського світу на території України.