Ягільницький

Фортеця, яка розташовувалася на Поділлі, славилася своєю неприступністю та вважалася однією з найкращих у регіоні. Замок був розташований на заході пагорба, мав прямокутну форму і прилягав до двох кутових веж. Палац був побудований у ренесансному стилі та вражав своєю красою. На двох поверхах палацу розташовувалися дві аркадні галереї, а в нижньому поверсі були розташовані господарські приміщення. Вхід в палац був прикрашений відкритими красивими сходами, які вели на відкриту галерею другого поверху.

Опис Ягільницького замку

В 1630 році гетьман польний коронний Станіслав Лянцкоронський (Stanislaw Lanckoronski) (XVII – 1657) збудував мурований оборонний замок на високому пагорбі над річкою Черкаска, на місці колишнього дерев’яного замку. План замку був типовим і мав п'ятикутну форму з оборонними вежами на кожному куті. Дитинець замку був забудований господарськими приміщеннями, зовнішні стіни яких слугували оборонними мурами. Основний заїзд до замку був з північної сторони.

У 1672 році розпочалася війна між Польщею та Османською імперією, яка тривала з 1672 по 1676 рік. Велике турецько-татарське військо направилося до Львова, залишаючи за собою лише знищення та руйнування. Командувачем військ був турецький султан Магомет ІV (1642 – 1691). Багато польських укріплень, замків, міст та фортець були захоплені цим військом. Схоже, що Ягільницький замок був захоплений без бою та залишений під турецьким контролем, але кілька днів пізніше гарнізон замку виступив проти турок та повернув замок під своє контролем.

Незабаром замок мав знову стати об'єктом турецької агресії. Після завершення першого етапу війни Мирним договором, укладеним під Бучачем 18 жовтня 1672 року, Поділля залишилося під контролем турецької влади. У той час Ягільницький замок використовувався як резиденція турецького паші. Однак, коли польський сейм відхилив Бучацький договір, війна повернулася з новою силою. Після цього замок кілька разів змінював своїх володарів, переходячи то під контроль турків, то під контроль поляків.

У 1683 році відбулася важлива подія в історії Польщі та Європи, коли Анджей Потоцький, коронний польний гетьман, очолив війська Речі Посполитої, щоб витіснити турецький гарнізон з Ягільницького замку. Після успішної операції замок було передано у власність Потоцького, який зосередився на укріпленні Поділля для захисту східних кордонів країни. У той же час, король Речі Посполитої Ян ІІІ Собеський разом з основними військами негайно вирушив на допомогу Відню, який оточили турецько-татарські війська.

11 вересня 1683 року відбулася відома Віденська битва під стінами Відня, яка завершила європейську експансію Османської імперії та прославила Собеського. В результаті, турки поступово почали втрачати свої території у Європі, в тому числі і на території Речі Посполитої. Поляки відвойовували Поділля та зміцнювали свої позиції на сході країни. Ці події зробили великий вплив на історію Польщі та Європи в цілому.

У першій половині XVIII століття, після того, як замок втратив своє оборонне значення, башти були перебудовані в резаліти палацу. Проте в 1817 році замок був проданий австрійському урядові, який перетворив його на склад тютюну та сушарню.

У 1844 році на території замку була відкрита фабрика, де виготовляли поташ. Після перебудови, рів замку було засипано, а два бастіони та в'їзна брама були знесені. Західна частина замку має велику терасу, з якої відкривається неймовірний вид на Ягільницю та сусідній ліс, розташований в долині. Згідно з припущеннями, з лісу існує таємний підземний хід, який сполучає фортецю з Червоногородським замком у Ниркові. Під час Другої світової війни, у цих підземеллях переховувалися воїни УПА. На території замку можна побачити великі підвали, які можна досягти кам'яними сходами. Проте входи до довгих коридорів були замуровані, і підвали зараз доступні лише частково.

Згадати також слід про Кароліну Марію Лянцкоронську (Karolina Maria Lanckoronska) (1898-2002), сучасницю, яка вимушено переїхала до Риму після приходу комуністів. У Ягільниці вона відновила костел, а також мала плани на реконструкцію родинного Ягільницького замку. На жаль, смерть завадила реалізації цього плану.

В наші дні Ягільницький замок знаходиться не в місті Ягільниця, а в сусідньому селі Нагірянці, що було створене шляхом поділу старого міста Черкаскою річкою. Історія цієї старовинної фортеці тісно пов'язана з водним потоком, адже вона розташована на високому пагорбі, що зводиться над річкою. Мури фортеці височать над Черкаскою і зроблені з гладко тесаного каменю, а старі будинки з дерев'яними сходами і склепінчастими стелями додали додаткового шарму цій історичній споруді. Хоча вхід до льохів Ягільницької фортеці заблокований, на їхній рівень можна піднятися кам'яними сходами, які залишилися відкритими лише частково. Навколо замку знаходиться тераса, звідки можна насолоджуватися прекрасними видами на долину Ягільниці та сусідній ліс.

Відео про Ягільницький замок

Чим зайнятися у Ягільницькому замку

В першу чергу варто приділити увагу безпосередньо замку, після дослідження монументальної споруди слід звернути увагу на інші цікаві об'єкти Нагірянки та Ягільниці.

Біля автошляху поруч із замком розташована дерев'яна церква Успіння Богородиці. Святиню перевезли з Карпат у 1672 році, а вже у 1782 році її було перебудовано.

В Ягільниці, що по іншу сторону річки Черкаски, розташовано мурований бароковий костел під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії, що був переосвячений 1842 року. Фасад храму прикрашає чудовий герб Лянцкоронських. З 1992 року, після повернення святині вірянам, отці-домініканці з Чорткова беруть на себе опікування ним.

Як дістатися

Найпростіший варіант, доїхати до залізничної станції Чортків, куди регулярно прибувають пасажирські потяги сполученням Київ-Ворохта, Київ-Коломия та Львів-Чернівці. Після виходу з вокзалу іти до автовокзалу за адресою: вулиця Копичинецька, 22. По дорозі можна відвідати руїни Чортківського замку. З автовокзалу курсують автобуси автобуси до Ягільниці.

Підсумок

Ягільницька фортеця є однією з найкраще збережених пам'яток архітектури в Тернопільській області, що привертає увагу численних відвідувачів та туристів.