Скшинських-Чарторийських

Палац Скшинських-Чарторийських розташований у Журавному, на Львівщині, у мальовничому межиріччі Дністра та Свічі. Сьогодні це одна з найцікавіших історичних споруд містечка, хоча побачити її колишню велич уже непросто. Палац є пам’яткою архітектури місцевого значення та зберігає сліди кількох епох, пов’язаних із шляхетськими родинами Жебровських, Скшинських і Чарторийських.

Історія маєтку особливо цікава тим, що сучасна споруда фактично є наступницею старішого палацу. Навколо неї зберігся парк із рідкісними та віковими деревами, серед яких згадують гінкго, стробус і приблизно 300-річне тюльпанове дерево. Навіть у занедбаному стані комплекс залишається важливою частиною історичного ландшафту Журавного.

Історія палацу Скшинських-Чарторийських

Історія маєтку пов’язана з кінцем XVIII століття, коли Журавно придбав Тадеуш Жебровський. У цей період тут з’явилася велика класицистична резиденція, план якої нагадував підкову. Головний фасад прикрашали портик і великий балкон із колонами тосканського ордеру. На території маєтку також були зимовий сад та альтанка з чавунною балюстрадою.

Після шлюбу доньки Жебровського Зузанни з Владиславом Скшинським маєток перейшов до родини Скшинських. Саме з цією родиною в подальшому найтісніше пов’язуватиметься історія палацу. Старий палац, однак, спіткала трагічна доля — у 1904 році він згорів і більше не відбудовувався.

Невдовзі неподалік згарища розпочалося будівництво нової резиденції. Новий палац звели приблизно за сто метрів від попередньої споруди. Проєкт створив львівський архітектор і професор Владислав Садловський. Архітектура поєднувала риси французького ренесансу, неоренесансу та модерністські тенденції. Фасад вирізнявся декоративною ліпниною, маскаронами лицарів, гербовими картушами та алегоричними військовими мотивами.

Внутрішнє оздоблення також було розкішним. Частина різьблення та ліпнини належала відомому львівському майстру Пьотру Віталісу Харасімовичу. Бальна зала була оформлена у стилі Людовіка XVI. Архітектор не став створювати суворо регулярне планування інтер’єрів, завдяки чому резиденція мала більш складну й мальовничу композицію.

Особливу роль у сприйнятті маєтку відігравав парк. Його заклав ще Тадеуш Жебровський, а в середині XIX століття ландшафтну композицію змінив Каміл Ямме. На початку XX століття парк знову перебудували. З боку саду палац мав особливо ефектний вигляд: фасад підкреслювали два неоднакові ризаліти, між якими розташовувалася відкрита тераса.

У міжвоєнний період маєток був пов’язаний із Геленою Скшинською та її чоловіком Казимиром Чарторийським. Саме через Чарторийських споруду нерідко називають палацом Чарторийських, хоча історично точніше говорити про палац Скшинських-Чарторийських.

Історія родини була пов’язана не лише з палацом. Антоній Скшинський займався розробкою покладів алебастру на Бакоцині неподалік Журавного. Після шлюбу Гелени Скшинської з Казимиром Чарторийським розвиток цього промислу активізувався. У 1920-х роках виробництво відновили, а в Журавному діяла алебастрова фабрика, продукція якої використовувалася для декоративного оздоблення будівель та експортувалася за кордон.

Після встановлення радянської влади палацовий комплекс отримав зовсім інше призначення. На його території працював дитячий протитуберкульозний санаторій, а сам палац використовувався як один із його корпусів.

Нова трагедія сталася у 2004 році, коли будівля сильно постраждала від пожежі. Після цього палац перестали використовувати, а його стан поступово погіршувався. У 2023 році обговорювали масштабне відновлення споруди та створення тут дитячого соціально-реабілітаційного центру і Центру психологічної допомоги дітям. Також повідомлялося про наміри провести аварійно-відновлювальні роботи. Водночас на момент підготовки статті реставраційні роботи ще не розпочалися.

Сьогодні палац залишається пам’яткою архітектури, але перебуває у складному стані. Від колишньої розкоші нагадують архітектурні деталі, залишки декоративного оздоблення та старий парк.

Легенди

Журавно має чимало історичних переказів, частина яких стосується не безпосередньо палацу, а давньої забудови містечка. Найвідомішою є легенда про підземні ходи, які нібито з’єднували старий оборонний замок Журавного з Бакочином. За переказами, таємні тунелі проходили навіть під руслом Дністра.

Сам старий замок, залишки якого існували до початку XX століття, був збудований ще за часів Журавінських. Пізніше його розібрали, проте розповіді про підземні переходи залишилися частиною місцевої історичної пам’яті.

Існують також перекази про походження назви Журавно. За однією з версій, у цій місцевості колись селилося багато чорних журавлів. Документально містечко відоме щонайменше з 1435 року, тому легендарні оповіді про його давніше походження варто сприймати саме як місцеві перекази.

Чим зайнятися?

Палац Скшинських-Чарторийських сьогодні передусім цікавий як історична та архітектурна пам’ятка. Його варто оглядати разом із територією колишнього маєтку та парком, звертаючи увагу на залишки декоративного оформлення, архітектурну композицію та старі дерева.

Окремий інтерес становить історичний контекст Журавного. У містечку пов’язано чимало подій із польсько-турецькою війною XVII століття. Саме тут у 1676 році було укладено Журавнівський мир між королем Яном III Собєським та Османською Портою. Пам’ять про цю подію зберігається в історичних пам’ятках Журавного.

Цікавою може бути й прогулянка старою частиною містечка. Тут можна поєднати відвідування палацу з оглядом ратуші, місць, пов’язаних із Миколаєм Реєм, та пам’ятного знака на честь Журавнівського миру.

Через аварійний стан споруди доступ до будівлі може бути обмеженим, тому оглядати її варто лише з безпечних місць і не заходити всередину аварійних конструкцій.

Окремою цікавинкою для поціновувачів історії може стати пошук старих екзотичних дерев у палацовому парку. Серед них джерела згадують гінкго, стробус та вікове тюльпанове дерево.

Як доїхати

Палац розташований у селищі Журавно Стрийського району Львівської області, у межиріччі Дністра та Свічі.

Із Львова до Журавного автомобілем можна їхати у напрямку Стрия, а далі продовжити рух у бік Жидачівщини та Журавного. Відстань від Львова до містечка оцінюється приблизно у 70–82 км залежно від обраного маршруту. Від Стрия до Журавного — близько 40 км.

Для подорожі власним автомобілем найзручніше заздалегідь прокласти маршрут до центру Журавного, а вже на місці зорієнтуватися за локальними дорогами. Палац розташований серед старої забудови та зелених насаджень, тому перед поїздкою варто перевірити актуальний стан під’їзду і можливість безпечного огляду території.

Поїздку до палацу можна поєднати з дослідженням самого Журавного, його історичних пам’яток та місць, пов’язаних із Журавнівським миром. Так візит до занедбаної резиденції перетворюється на знайомство з містечком, історія якого значно масштабніша за його сучасні розміри.