Лопухіних-Демидових

Плануючи одноденну екскурсію «Малою Хортицею», обов'язково варто відвідати палацово-парковий ансамбль у Корсуні. Йдеться про своєрідний, дивовижний об'єкт, який досить добре виділяється на тлі інших культових будов. Він збудований у 1789 році князем Станіславом Понятовським. Його архітектура, неоготичний стиль, виглядає приголомшливо. На окрему увагу заслуговують в'їзні ворота, які виконані в дусі оборонної архітектури Франції. Багато сучасників зазначають, що палац (разом із прилеглою територією, парком) довгий час вважався одним із найбагатших у Європі.

Опис палацу Лопухіних-Демидових

Маєток дивує своєю багатою і непростою історією. Він був засноване ще 1782 року та планувалося як власна літня резиденція. Фактично, будівля зводилася на основі останків фортеці польських князів, яка була зведена на давньоруському городищі міста Корсунь. Над проектом будівлі спочатку працювали талановиті архітектори на прізвище Ліндсей та Мюнц. За участю князя Лопухіна зовнішній вигляд будівлі було суттєво перетворено – з'явилися окремі риси російського романтизму, класицизму, доповнені елементами готики.

На щастя, революційні події тих часів не вплинули на цілісність і теперішню красу палацу. До наших днів він зберігся практично у первозданному вигляді. Візитною карткою садиби є розкішні кокошники у вигляді кіля з бельведерами, що підносяться баштами. Історія об'єкта неоднозначна. Лопухін, 1799 року, купив маєток у польського ватажка Станіслава Понятовського, віддавши йому 10 000 рублів сріблом. Окремо було підготовлено відповідний указ. У ньому було сказано, що разом із палацом передаються дерева, землі, посуд, бібліотека, сад.

Одним із спадкоємців маєтку став найсвітліший князь Микола Петрович Демидов. Якщо колишнім власникам об'єкта доходів вистачало не тільки на життя, а й утримання всього господарства, то новоспечений власник став зазнавати суттєвих фінансових труднощів. Ситуацію посилило і скасування кріпацтва, неправильний спосіб життя Миколи Петровича. Положення не рятувала навіть робота двох власних цукрових заводів, незважаючи на те, що інші промисловці на подібних підприємствах піднімали хороші гроші.

Дійшло до того, що до 1897 Лопухін-Демидов був змушений взяти позику в розмірі 2500 тисяч рублів. Заставою виступав маєток, який оцінили на той момент у 4167 тисяч рублів. Такі суттєві «вливання» не змінили ситуацію. Тому свої борги князь вирішив перекласти на державу. У 1901 році він виступив із клопотанням щодо опікунського управління майном з метою зменшення загального боргу. Історична важливість палацу, його недоторканність зіграли свою позитивну роль у цьому питанні.

До 1902 року несприятливий стан справ маєтку послужив поштовхом до його продажу, передачі на баланс держави. Відсутність оборотного капіталу, надмірна заборгованість, зобов'язання родини Лопухіна-Демидова сприяли активізації цього процесу. Численні зусилля не дозволили позбутися боргів. Вкотре, 1907 року, палац було закладено вже на 66 з половиною років. Кілька разів змінювався склад опікунського управління, причому загальний борг продовжував зростати. Ситуація почала виходити з-під контролю, і Микола Петрович по допомогу звернувся до імператора.

Виявилося, що причиною всіх бід був керуючий, якого після доказу факту його провини не стали судити. Микола Петрович планував, що за найближчі три-чотири роки вдасться розрахуватися з приватними боргами, трохи пізніше – з рештою. Наприкінці 1910 року Найсвітліший помер. Його дружина клопотала щодо збереження опікунства над майном, яке перейшло у спадок. Нащадки Лопухіна-Демидова (сини) рідко навідувалися до маєтку, віддаючи перевагу іншим країнам.

Непростий час садиба переживала під час ВВВ, 1944 року. У Корсунь-Шевченківському базувалася 80-тисячна армія німецьких загарбників, які були успішно «вибиті» з позицій Червоною Армією. За цю операцію місто нагородили Орденом 1-го ступеня. До 14 лютого місто повністю звільнили від фашистів. Сьогодні у садибі діє тематичний музей, присвячений Великій битві.

Відео з палацово-паркового комплексу Лопухіних-Демидових у Корсуні

Чим зайнятися?

Особливу цікавість викликають величні вежі на вході до палацу. Поруч із ними у хорошому стані збереглися господарські будівлі. Локація порадує наявністю розкішного ландшафтного парку, загальна площа якого становить 100 Га. Окремо варто виділити алеї ялин та гору Янталка, повністю загорнуту бузком. Тут знаходиться понад 80 видів чагарників та рослин. До уваги відвідувачів пропонуються оригінальні містки, альтанки, шикарні скульптури та романтичний грот. Рекомендується приїжджати сюди навесні, у період цвітіння бузку. Декілька приміщень маєтку на різних поверхах відведено під розміщення музейних експонатів. Перед самим палацом на спеціальному майданчику виставлені зразки військової техніки.

Як доїхати

Комплекс знаходиться у місті Корсунь-Шевченківський, на островах, посеред річки Рось, за адресою вулиця Острів Коцюбинського, будинок 4. З Києва дістатися до нього можна автомобільним транспортом, трасою регіонального значення Р01, місцевого Н01 у напрямку міста Обухів, Черкас. У середньому поїздка триватиме близько 3-5 годин. Альтернативою є залізничне сполучення у південному напрямку, у бік міста Херсон та Миколаїв. Прибувши до Корсунь-Шевченківського, дістатися до місця призначення легко на маршрутках, оскільки комплекс знаходиться практично в центрі.

Підсумок

Особливістю маєтку є незвичайний парковий палацовий ансамбль. Об'єкт складається з головної будівлі, парку з дивовижним ландшафтом, флігелю на 3 поверхи, в'їзних воріт. Крім усього особливе значення мають господарські будівлі, швейцарський будиночок, стайня, лазня, каретне приміщення, манеж, дві каплиці та будинок головної контори. Свого часу будова вважалася однією з найбагатших у Європі. Природний ландшафт, численні зелені насадження, скелі, пороги, протоки річки Рось загалом дозволили сформувати оригінальну композицію, яка вигідно доповнює існуючі малі архітектурні форми, включаючи містки, скульптури та альтанки.