Фредрів-Шептицьких

У селі Вишні, неподалік Львова, розташувався дивовижний палац у стилі англійського бароко. Незважаючи на те, що побудований був майже 200 років тому, він вражає своєю архітектурою та величчю. Замовником об'єкта був граф Олександр Фредро – відомий польський драматург, поет, культурний діяч. Нині садиба перебуває у плачевному стані та потребує проведення робіт з реконструкції. Якщо найближчим часом його не буде передано до приватних рук або країна не виділить гроші на реконструкцію, Україна назавжди можете втратити таку дивовижну і значну пам'ятку архітектури.

Опис палацу Фредрів-Шептицьких

Село, де знаходиться такий дивовижний об'єкт, відрізняється своєю мальовничою природою. Саме цей факт став причиною, чому садибу збудували в даному місці. Тут проживав польський літератор Олександр Фредро, а згодом його рідна дочка, художниця та письменниця, яка виховала відомих церковних діячів – Климентія та Андрія Шептицьких. Сімейне «гніздо» було збудовано у стилі неоренесанс у 19 столітті, 1835 року. Відповідну дату можна знайти на ліпнині, вмурованій у ліве крило будівлі.

Батько Олександра Яцек викупив Вишні ще наприкінці 18 століття. Тут у нього із дружиною з'явилося 9 дітей, з яких вижив лише один. Саме він став до певної міри польським «Мольєром», який брав участь у походах Наполеона на Москву. Він був у російському полоні, нагороджувався орденами за заслуги. Олександр Фредро брав активну участь у громадському житті свого району, був шанованою людиною.Його діяльність дозволила покращити побут односельців.

Неймовірна обстановка маєтку допомогла сформувати сильну особистість матері Шептицьких. Загальна площа садиби складає 40 га. Тут було близько 300 видів унікальних дерев та рослин. На ставку раніше мешкали білі лебеді. Наразі локацію облюбували місцеві рибалки. Це добре видно по сміттю. Молодь нерідко проводить тут вечори, відпочиває на природі.

Загалом у маєтку налічується близько 15 кімнат. На стінах знаходяться позолочені елементи, на стелі розкішна ліпнина. Сходинки, що поєднують перший і другий поверх, виготовлені з червоного дерева. Непогано збереглося приміщення стайні та господарської споруди. Будова вражає своєю красою, проте без швидкого проведення робіт з реконструкції її можна безповоротно втратити. Протягом сотні років палац потребував ремонту, фінансування. Відсутність належної уваги та захисту з боку держави призвела до того, що багато цінних речей було вкрадено партійними працівниками та нечесними на руку ділками.

Незважаючи на свою непросту історію, будинок зберігся до наших днів у досить непоганому стані. Деякі елементи декору інтер'єру і по сьогоднішній день радують своєю вишуканістю. Перший поверх будівлі відведений під просторий салон та розкішну їдальню. На другому ярусі знаходиться велика бібліотека. З радянської доби у палаці була частина Львівського аграрного університету. Тут працює меморіальна зала, де раніше багато часу проводив онук господаря на ім'я Роман.

У палаці тривали цілодобові молитви, оскільки митрополит Андрій та його мати були віруючими людьми. Щодня Софія Фредро вставала о сьомій ранку, снідала, молилася і вирушала на прогулянку садом. Дівчина мріяла провести все своє життя наодинці для того, щоб більше робити добрі справи та спілкуватися з богом. Батьки не раз намагалися видати доньку заміж. Софія просила у «всевишнього» лише одного – щоб її чоловік був віруючим.

Її благання були почуті. 24 року вона стала дружиною графа Івана Шептицького, аристократа, громадського, політичного діяча, посла Галицького сейму. Разом вони прожили 43 роки. Після весілля, родина перебралася до маєтку в селі Прилбичі. Здобувши хороший досвід у батьківському будинку, Софія змогла вміло облаштувати своє сімейне гніздо, куди частенько приїжджали друзі та рідні. Оскільки чоловік дівчини часто відлучався у важливих справах, практично все господарство залишалося на її тендітних плечах. Вишуканий парк, дерева, квіти – все це творіння рук графині.

Шептицьких знало все село як чуйних, добродушних людей, які завжди готові прийти на допомогу. Колишній спокій та умиротворення було порушено у 1939 році, коли на дворі з'явилися солдати НКВС, які заарештували Лева Шептицького, його благовірну Ядвігу, римсько-католицького священика Маріуша Скібневського. В палацовому парку їх змусили викопати собі могили й перед односельцями їх розстріляли. Цього ж дня всі цінні речі, картини, книги були вивезені в невідомому напрямку. Через два роки садибу в Прилбичах підірвали. Про неї сьогодні нагадує хіба пам'ятний камінь

Відео екскурсія палацом Фредрів-Шептицьких

Чим зайнятися?

Навколо палацу розкішний, чарівний парк з озером. Місце чудово підходить для повільних прогулянок. Тут вдасться насолодитися співом птахів, атмосферою спокою та тиші. Локація вражає наявністю великої кількості лип, кіркових дерев та тюльпанів. За бажання можна вгамувати спрагу в артезіанському колодязі, в якому і по теперішній час знаходиться найчистіша вода. Занедбаний маєток вражає своєю природною красою та незвичайною атмосферою.

Туристи виявляють невелику цікавість до палацу Фредро. Тому потрапити усередину непросто. Для цього потрібно знайти коменданта, який знаходиться у коледжі Львівського національного аграрного університету в Рудках. Ще один варіант потрапити на територію маєтку - дочекатися ввечері приходу сторожа, можливо він дозволить помилуватися колишньою розкішшю. За словами місцевих жителів, сюди приїжджає багато гостей для того, щоб прогулятися столітніми алеями лип та каштанів.

Як доїхати

Палац розташований у населеному пункті Вишня, Львівської області, недалеко від автомобільної дороги місцевого значення Н-13 Львів-Самбір. Якщо рухатись громадським транспортом, рекомендується сісти на маршрутку від автостанції №8, що біля залізничного вокзалу Львова. Слідувати треба до села Рудки. Від зупинки потрібно пройти близько 30 хвилин до місця призначення. На автомобілі дістатися вдасться протягом 1-2 годин. Альтернативою є приміські електропоїзди, графік, проходження яких необхідно уточнити заздалегідь.

Підсумок

Садиба є діючою установою освіти, Вишнянський коледж аграрного університету. Її заслужено вважають одним із найкращих архітектурних об'єктів 19 століття, збудованим на території Галичини та Польщі. Палац офіційно визнано пам'яткою історії України. Відсутність фінансування, належної уваги з боку держави може стати причиною втрати такого унікального об'єкта.