Летичівський

Летичівський замок - це одна з найвизначніших історичних пам'яток Поділля, яка розташована у селищі Летичів на березі річки Південний Буг. Величний замок, що вистояв крізь століття, є свідком багатьох подій і носієм багатої історії. Його мури пам'ятають перемоги та поразки, славу та трагедії, що розгорталися на цих землях. Сьогодні Летичівський замок є важливим туристичним об'єктом, який зачаровує відвідувачів своєю архітектурою та легендами.

Історія Летичівського замку

Історія Летичівського замку починається у далекому 1265 році, коли вперше згадується поселення, яке стало жертвою татаро-монгольського нашестя. У 1362 році, після перемоги об'єднаного русько-литовського війська на Синіх Водах, Летичів став частиною Литовського князівства і був переданий роду Коріатовичів. Саме вони збудували першу дерев'яну фортецю, яка вперше згадується в документах у 1411 році.

У 1434 році, після приєднання Західного Поділля до Польського королівства, Летичів отримав статус повітового міста Подільського воєводства і Магдебурзьке право. Місто неодноразово зазнавало руйнувань від набігів татар і турків через своє розташування на Чорному шляху.

У 1579 році Ян Потоцький розпочав перебудову замку в камені, яка завершилася через два десятиліття. Замок отримав водяний рів, який наповнювався водою з річки Вовк. Проте у другій половині XVII століття замок і місто кілька разів переходили з рук у руки під час визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. У 1672 році Летичів був окупований Османською імперією на двадцять сім років.

У XVIII столітті фортеця стала центром антипольських повстань. З анексією частини українських земель Російською імперією в 1793 році військова роль замку була значно зменшена, і більшість оборонних споруд були розібрані. До 1865 року залишилася лише вежа та декілька невеликих відрізків стіни.

У ХХ столітті замок пережив угорсько-німецько-радянську окупацію та дві світові війни. Сьогодні він є пам'яткою загальнодержавного значення та привертає увагу численних відвідувачів.

Легенди

Летичівський замок оповитий численними легендами, які додають йому таємничості. Одна з них розповідає про алею лип, що веде до замку. Існує легенда, що ці дерева були посаджені для імператриці Катерини Великої, коли її слуги створювали цю алею для її розваги. Інша легенда стверджує, що липи слугували укриттям від сонця для війська імператора Павла.

Ще одна відома легенда пов'язана з іконою Богородиці, яка зберігається в домініканському монастирі на території замку. Ця ікона, привезена з Риму, була визнана чудотворною після численних свідчень про її цілющі властивості. У 1778 році Папа Римський коронував цю ікону, підтвердивши її чудодійність.

Чим зайнятися?

Відвідувачі Летичівського замку можуть насолодитися багатьма цікавими заняттями. Огляд залишків замку, зокрема добре збереженої північно-східної вежі, дозволить відчути дух минулих епох. На території замку розташований домініканський монастир, де зберігається чудотворна ікона Богородиці.

Для любителів історії і культури тут є можливість відвідати Успенську церкву, збудовану в середині XIX століття. Окрім того, навколо замку прокладені мальовничі маршрути для прогулянок, які відкривають чудові види на річку Південний Буг та навколишні ландшафти.

Як доїхати?

Летичів розташований недалеко від обласного центру Хмельницький, що робить його зручним для відвідування. Дістатися до замку можна кількома способами:

• персональним автомобілем по трасі Е50 (Ужгород – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Умань – Кропивницький – Дніпро – Донецьк – Дебальцеве), яка проходить повз Летичівський замок;
• міжміським автобусним сполученням до автостанції Летичева з Вінниці або Хмельницького, яка знаходиться в кварталі від фортеці.